Володимир Іванович ТЕРЕШИН, директор Інституту фізики плазми Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", доктор фізико-математичних наук, професор, Лауреат Державної премії України є добре знаним у світі вченим у галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу (КТС), плазмодинаміки, плазмових прискорювачів і діагностики плазми.
В.І. Терешин народився 17 січня 1938г у м. Донецьк. Після закінчення школи 1955 року він приїжджає до Харкова і вступає на фізико-математичний факультет Харківського державного університету. Наукова діяльність Терешина В.І. в основному пов'язана з Харківським фізико-технічним інститутом (згодом Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут"), куди його було прийнято 1960 року на посаду молодшого наукового співробітника відразу після закінчення університету. Після короткого етапу досліджень дуги Льюіса він самостійно створює свій перший експериментальний пристрій "Волна-1", на якій вивчається параметричний резонанс при проходженні плазмових потоків у гофрованому магнітному полі.
В.І. Терешиним проведені широкі дослідження взаємодії потоків плазми, що її згенеровано конічним плазмовим джерелом зі зворотним струмопроводом, із просторово-періодичним магнітним полем і полем імпульсного магнітного бар'єру. З 1968 року, після захисту кандидатської дисертації, Володимир Іванович займається створенням комплексного плазмового прискорювача, що є здатним генерувати бездомішкові плазмові потоки з параметрами, що є придатними для їх інжекції до утримуючих магнітних систем типу стелларатор і торсатрон. Одночасно В.І. Терешин розробляє метод корпускулярної діагностики та багатоканальні аналізатори заряджених частинок для вимірювання енергетичних характеристик плазми, що рухається, за що йому присуджено срібну медаль ВДНГ СРСР та авторське посвідчення на винахід.
У цей же період разом із англійськими фізиками Володимир Іванович у Калемській лабораторії вдосконалює корпускулярну діагностику та проводить перший у світі експеримент з нагрівання плазми потужними пучками нейтральних частинок на токамаку CLEO, розвиваючи метод, що зараз став одним з основних у додатковому нагріванні плазми в усіх утримуючих магнітних системах. Після повернення до ХФТІ Володимир Іванович стимулює та очолює створення комплексу двох інжекторів з потужністю до 1 МВТ кожний для нагрівання плазми в торсатроні Ураган-3.
З початку вісімдесятих років під керівництвом В.І. Терешина починається розробка та широкі дослідження квазістаціонарних плазмових прискорювачів (КЗПП). За цей час створено ціле сімейство КСПП, починаючи зі спрощених моделей типу КСПП К-30, Інжектор-ВІК, КСПП П-50 і, нарешті, повноблоковий КСПП Х-50. Широке коло досліджень із виявлення основних закономірностей формування плазмового потоку в каналі КСПП дозволили одержати плазмові потоки з рекордними параметрами, які можна використовувати в різних напрямках фізики плазми та плазмових технологій. За матеріалами цих досліджень 1992 року В.І. Терешин захищає докторську дисертацію.
З розвитком програми міжнародного реактора-токамака ІTЕР В.І. Терешин у тісному контакті з німецькими фізиками з Дослідницького центру Карлсруе підключається до досліджень із експериментального моделювання процесів на диверторних пластинах реактора в екстремальних режимах його роботи. Одночасно він ініціює дослідження з модифікації поверхні конструкційних матеріалів потужними потоками плазми з метою поліпшення їхніх фізико-технічних характеристик.
Останнім часом під керівництвом В.І. Терешина введено в дію та розпочато дослідження на торсатроні "Ураган-2М", що на разі є найбільшим стелларатором Європи, здійснюється широке міжнародне співробітництво з багатьма лабораторіями світу, зокрема, з CІEMAT (Мадрид, Іспанія), FZK (Карлсруе, Німеччина), SІNS (Варшава, Польща), тощо, з багатьох проблем фізики плазми. Протягом багатьох років Володимир Іванович був членом Діагностичної комісії Міністерства середнього машинобудування СРСР, членом Ради з фізики плазми АН СРСР.
В.І. Терешин є професором кафедри фізичних технологій фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, де читає лекції з плазмодинаміки, керує роботою дипломників та аспірантів. Під його керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій, він був науковим консультантом однієї докторської дисертації. Протягом багатьох років його запрошували бути Головою Державної екзаменаційної комісії на фізико-технічному факультеті Харківського національного університету. Терешин В.І. є членом спеціалізованих Вчених рад по захисту докторських дисертацій у Харківському національному університеті та Харківському аерокосмічному університеті, членом Науково-технічної ради ННЦ ХФТІ, Головою Науково-технічної ради Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ.
Творча діяльність Володимира Івановича знайшла відбиття в понад 300 публікаціях і низці винаходів. 2007 року йому присуджено Державну премію України в галузі науки й техніки.
Володимир Іванович є заступником Голови Ради з фізики плазми та КТС Національної Академії Наук України, членом міжнародного наукового комітету Центра густої замагніченої плазми (ІCDMP, Варшава, Польща), заступником головного редактора редколегії журналу "Питання Атомної науки і техніки", головою та членом оргкомітетів багатьох міжнародних конференцій.