Народився 1946 р. , доктор фiз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри математики та теоретичної радіофізики.
Закінчив з відзнакою радіофізичний факультет Київського університету в 1969 р. В 1969-71 рр. служив у лавах Радянської Армії начальником РЛС в Евенкійському Національному окрузі. В 1971-74 рр. навчався в аспірантурі університету. В 1975 р. захистив кандидатську дисертацію "Теорія вимушеного мессбауєрівського випромінювання" (науковий керівник проф. Воронцов В.І.), в 1992 р. - докторську дисертацію "Моделі та теорія непорогової та когерентної взаємодії випромінювання та частинок з кристалами".
Працював молодшим науковим співробітником (1974-76 рр.), старшим науковим співробітником (в 1976-79 рр.), доцентом кафедри квантової радіофізики (1979-83 рр.), доцентом кафедри теоретичної радіофізики (1983-86 рр.) та доцентом кафедри математики та теоретичної радіофізики (1986-93 рр.), професором (з 1993 р.) кафедри математики та теоретичної радіофізики радіофізичного факультету. З 2006 р. є завідувачем цієї кафедри.
Викладає нормативні лекційні курси "Квантова механіка" та "Ядерна фізика та астрофізика", а також ряд спецкурсів (зокрема, "Додаткові розділи теоретичної фізики" і "Вибрані питання молекулярної біофізики та біотехнології" для магістрів радіофізичного факультету та Інституту високих технологій, веде відповідні семінарські заняття.
Основні напрямки наукових досліджень та найважливіші результати:
• Дослідження моделей та систем лазерної фізики високих енергій та частот. Створено та досліджено моделі рентгенівських та гама-лазерів з безінверсним механізмом квантового підсилення. Досліджено механізми впливу потужного імпульсного лазерного випромінювання на електронно-ядерні системи. Побудована теорія повного ефекту Доплера, яка описує радіаційні процеси при будь якій енергії та довільній дисперсії середовища .
• Дослідження особливостей когерентних процесів та явищ в ядерній фізиці. Побудовано теорію та проведено успішні експерименти з керування часом життя та ймовірністю спонтанного гама-розпаду та бета-розпаду радіоактивних ядер. Створені та розглянуті моделі систем енерговигідного ядерного синтезу на основі пучків дейтонів у кристалах та при наявності додаткового лазерного опромінення. Побудовано теорію нестаціонарного низькоенергетичного ядерного синтезу і досліджено механізм виключення дії кулонівського бар'єру. Розглянуто особливості аксіального каналювання позитронів у цеолітах та волокнах азбестів і розроблено моделі лазерних систем його основі. Запропоновано декілька методів каналювання нейтронів та інших нейтральних частинок як з магнітним моментом так і без нього (зокрема, нейтральних атомів) і квантів в об'ємі кристалів і біля їх поверхні. Розроблені методи параметричного самоохолодження атомарних та іонних пучків. Побудована модель ядерно-нейтронних молекул.
• Дослідження ядерних процесів при аномальних та критичних умовах. Отримано нове рівняння стану електронно-ядерної матерії і доведена можливість існування надважких квазістабільних ядер з масовими числами А= 300 - 10000, стійкість яких забезпечується за рахунок впливу надщільного електронного газу. Знайдено і досліджено автомодельний механізм реалізації цього методу нуклеосинтезу в умовах земної лабораторії. На основі модифікованого рівняння стану передбачена можливість утворення електрон-протонних зірок і обчислені умови такого невідомого раніше астрофізичного процесу. Побудована модель генерації космічних променів надвисокої енергії, які пов'язані з процесом кулонівського вибуху невеликих фрагментів матерії електрон-протонних зірок.
• Дослідження фізичних аспектів фундаментальних проблем біофізики та радіобіології. Вперше запропоновано і досліджено неферментативний метод саморепарації подвійних розривів ДНК, викликаних дією вільних радикалів та опромінення. Вперше створено моделі та досліджено молекулярні механізми радіаційного гормезису (позитивної дії надмалих доз) та радіаційного антагонізму (взаємної протидії різних факторів радіаційних вражень ДНК), які добре узгоджуються з експериментами. Вперше розраховано вплив одиничних молекул води на структуру та параметри ДНК. Розроблено новий адаптивно-селекційний механізм іонного транспорту в селективних мембранах.
• Дослідження ядерних перетворень (синтез та трансмутацію ізотопів) в живих мікробіологічних системах. Проведено експерименти, які підтвердили протікання цих процесів, та розглянуто їх ядерно-фізичні, біохімічні та біофізичні аспекти. Вперше експериментально підтверджена можливість деактивації радіоактивних ізотопів (зокрема, Cs-137) в ростучих мікробіологічних асоціаціях.
• Дослідження просторової структури води та проблеми її "пам'яті". Запропоновано та досліджено механізм довготривалої пам'яті води, який базується на клатратній моделі її структури. Проведено дослідження впливу активації води на її фізичні властивості. Досліджено і відкрито механізми істотного впливу активованої воді на процеси клітинного ділення, метаболізм та на ефективність дії імунної системи.
• Дослідження радіаційних процесів при гідродинамічній кавітації рідин. Відкрито явище генерації керованого рентгенівського випромінювання з енергією квантів в діапазоні 1...5 кеВ при кавітації струменя рідини. Створена теорія такої генерації і досліджений механізм комбінованих акусто-рентгенівських перетворень, які дозволяють формувати рентгенівське випромінювання за непрозорими перешкодами.
Висоцький В.І. нагороджений медаллю "В ознаменування 1500-річчя Києва" та "Подякою Президента України" (2009 р.). Є одним із засновників Українського фізичного товариства (УФТ) в 1992 р. В 1992-96 рр. був головою Київського міського відділення УФТ. Протягом 5 років був Вченим секретарем секцій "Приладобудування та радіоелектроніка" Комітету з Державних премій України. Є членом редколегії наукових журналів і членом рад із захисту дисертацій. З 2005 р. є член-кореспондентом "Российской Академии Естественных наук" (отделение "Радиоэлектроника, Наносистемы, Информационные технологии").
Є автором понад 500 публікацій, у тому числі 230 статей в закордонних журналах, 12 патентів та авторських свідоцтв, шести наукових монографій, виданих за кордоном:
1. Высоцкий В.И., Кузьмин Р.Н. Гамма-лазеры, Москва, Изд. МГУ, 1989.
2. Высоцкий В.И. Корнилова А.А. Ядерный синтез и трансмутация изотопов в биологических системах. Москва, Мир, 2003.
3. Vysotskii V.I., Smirnov I.V., Kornilova A.A. Introduction to the Biophysics of Activated Water, Universal Publishiers, USA, 2005.
4. Vysotskii V.I., Kornilova A.A. Nuclear transmutation of stable and radioactive isotopes in biological systems, Pentagon Press, India, 2010.
5. Vysotskii V.I., Kornilova A.A., Smirnov I.V. Applied biophysics of activated water (the physical properties, biological effects and medical applications of MRET activated water), World Scientific Publishing, Singapore, 2009.
6. Vysotskii V.I. Співавтор (автор розділів 10 та 11 з обсягом біля 200 стор.) колективної монографії: Controlled Nucleosynthesis. Breakthroughs in Experiment and Theory, (Editors S.V.Adamenko, F.Selleri, A.van der Merwe), Springer, 2007, 773 p.
Є автором підручника та посібника:
Висоцький В.І. Квантова механіка та її застосування в прикладній фізиці, 2008, вид. КНУШ, Київ;
Висоцький В.І., Дяченко С.А., Карлаш Г.Ю., Овечко В.С., Прокопенко О.В., Харченко Н.П. "Атомна та ядерна фізика в прикладах і запитаннях", 2011, вид. КНУШ, Київ,
виданих з грифом Міносвіти України, які рекомендовані для використання в вузах України.
Він є лауреатом Премії ім. Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2011 року. Був переможцем ряду міжнародних конкурсів та виставок. Неодноразово отримував гранти міжнародних організацій та фондів (зокрема, INTAS, CRDF та IAEA). Біографічні дані Висоцького В.І. можна знайти в усіх виданнях 2000...2011 років "Who's Who in the Word" та "Who's Who in Science and Engineering".
